Метелики Анна Тринчер

Я сиділа на вікні а в мені метелики
В перший раз я відчувала щастя до істерики
Я тоді мабуть не знала як тебе я покохала не знала

Шостий день у голові все присвячено тобі
Про кохання всі пости це тобі мої листи
Я б сказала відпусти але розумію я запала 
Шістнадцятирічна кохаю вперше і це так незвично

Метелики а я кохаю до істерики
І ми з тобою немов материки
Які з‘єдналися і меж немає метелики
Вони чекали те що я і ти
Колись знайдемось в небі як вони
І з ними політаєм